Яремчук В. - Чи була "грушевськіана" в українській радянській історіографії? (2020)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2020, Число 2)Ukrainian English

Яремчук В.

Чи була "грушевськіана" в українській радянській історіографії?

Рубрика: МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО

Анотація: Мета дослідження – обґрунтувати тезу про важливе місце постаті й доробку М.Грушевського в українській радянській історіографії, про його багатоаспектну в ній присутність, яка співіснувала із забороною та демонізацією. Таку рецепцію історика запропоновано називати «українською радянською грушевськіаною». Методологія ґрунтується на методах історіографічного аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в порівнянні та узагальненні досвіду як офіційного (владного), так і професійного контекстів сприйняття спадщини М.Грушевського за різних суспільно-політичних обставин радянської України. Показано, що попри неґативне офіційне ставлення до нього, його тексти й концепції були розповсюдженими в ідейно відмінних середовищах українських радянських істориків та суттєво впливали на радянське бачення українського минулого. Зроблено припущення про значну роль, яку відіграла традиція «української радянської грушевськіани» у швидкому просуванні спадщини вченого в історичну науку незалежної України. Висновки. На фактологічному й концептуальному багажі текстів М.Грушевського українська радянська історіографія великою мірою вибудовувала власний наратив історії України та свою ідентичність. Для тієї ж порівняно незначної групи істориків в УРСР, професійна тотожність яких не обмежувалася радянськими взірцями фахової поведінки, а то й контрастувала з ними, учений був неоголошеним найбільшим науковим авторитетом. Потребують доповнення міркування сучасних дослідників про те, що первинний інтерес до М.Грушевського з боку українських істориків в умовах незалежності був викликаний новопосталими спонуками інтелектуального та суспільно-політичного штибу. У даному разі має йтися не тільки про злободенність, а і про континуум із попереднім, радянським, етапом історієписання в Україні.

Ключові слова: Грушевський, «грушевськіана», українська радянська історіографія, влада, політика пам’яті.



Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Яремчук В. Чи була "грушевськіана" в українській радянській історіографії? / В. Яремчук // Український історичний журнал. - 2020. - Число 2. - С. 152-168. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.152


Бібліографія:

  1. Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду»: Спогади. Щоденники. Документи. Матеріали / Упор. В. Баран та ін. – К., 2003.
  2. Батуріна С. Бібліотека Ф.П.Шевченка як джерело до реконструкції наукового світогляду вченого // «Істину встановлює суд історії»: Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. – Т.2. – К., 2004. – С.58.
  3. Білокінь С. Михайло Грушевський // Літературна Україна. – 1988. – №29. – 21 липня. – С.7.
  4. Білокінь С. Видання «Споминів» М.Грушевського: історія рукопису та видання // Український археографічний щорічник: Нова серія. – Вип.15. – К., 2010. – С.697–713.
  5. Білокінь С.І. На полицях спецфондів у різні роки // Слово і час (Київ). – 1990. – №1. – С.75.
  6. Бойко І., Кирилюк Є. Михайло Грушевський // Літературна Україна. – 1966. – 30 вересня (№77). – С.3–4.
  7. Боряк Г. Повернути народові наукову спадщину М.С.Грушевського // Літературна Україна. – 1989. – №11. – 16 березня. – С.8.
  8. Брайчевський М. Як ми вшановували Михайла Грушевського в день його століття // Український історик. – 1996. – №1/4. – С.319–321.
  9. Брайчевський М. Проблема антів // Український історик. – 1997. – №1/4. – С.57.
  10. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
  11. Дашкевич Я. Боротьба з Грушевським та його Львівською школою за радянських часів // Український історик. – 1996. – №1/4. – С.88–141.
  12. Дзира Я. Інтелектуал з національною вдачею // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірник наукових праць та спогадів (Пам’яті видатного вченого-історика, чл.-кор. НАН України І.О.Гуржія). – Ч.2. – К., 1998. – С.467.
  13. Дзира Я.І. Українські літописи ХVІІ–ХVІІІ ст. в радянській історіографії // Історичні джерела та їх використання. – Вип.3. – К., 1968. – С.177–178, 183.
  14. Дзира Я.І. Першовідкривач українських старожитностей, будівничий київської філологічної школи (До 100-річчя від дня народження академіка В.М.Перетца) // Український історичний журнал. – 1970. – №1. – С.137.
  15. Дзира Я.І. Самійло Величко та його літопис (До 300-річчя від дня народження літописця) // Історіографічні дослідження в Українській РСР. – Вип.4. – К., 1971. – С.204, 206–207, 222–223.
  16. Літопис Самовидця / Вид. підгот. Я.І.Дзира. – К., 1971.
  17. Федорук Я. Життя Михайла Грушевського в Москві та його організаційна діяльність (1931–1934) // Загартована історією: Ювілейний збірник на пошану професора Надії Іванівни Миронець з нагоди 80-ліття від дня народження. – К., 2013. – С.185.
  18. Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в УСРР-УРСР (1917‒1990 рр.). – К., 2009.
  19. Формозов А.А. Русские археологи в период тоталитаризма: Историографические очерки. – Москва, 2004.
  20. Гапусенко І.М. Боротьба східних слов’ян за вихід до Чорного моря. – К., 1966.
  21. Грушевський Михайло Сергійович // Українська радянська енциклопедія. – Т.3. – К., 1960. – С.509–510.
  22. Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9 т. / Упор. Т.Гунчак, Р.Сольчаник. – Т.8: 40-ві – 80-і роки ХХ ст. – К., 2001.
  23. Гуржій О. Історик-адміністратор: Арнольд Шевелєв очима сучасника // Ейдос: альманах теорії та історії історичної науки. – Вип.9. – К., 2016–2017. – С.214.
  24. Историография истории СССР (с древнейших времён до Великой Октябрьской социалистической революции) / Под ред. В.Е.Иллерицкого, И.А.Кудрявцева. – Москва, 1961.
  25. Касьянов Г. Украина-1990: «бои за историю» [Електронний ресурс]: https://magazines.gorky.media/nlo/2007/1/ukraina-1990-boi-za-istoriyu.html
  26. Клід Б. Історія і політика: Боротьба навколо спадщини Михайла Грушевського // Український історик. – 1991–1992. – №3-4/1-4. – С.186–199.
  27. Колесник І.І. Федір Шевченко: інтелектуальна генеалогія українського радянського історика // Український історичний журнал. – 2005. – №2. – С.190.
  28. Кравець М.М. Гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний // Український історичний журнал. – 1967. – №4. – С.127–128.
  29. Маланчук В. Дві концепції минулого і сучасного України // Жовтень (Львів). – 1971. – №1. – С.103.
  30. Марченко В. Листи до матері з неволі. – К., 1994.
  31. Очерки истории исторической науки в СССР / Под ред. М.В.Нечкиной (гл. ред.) и др. – Т.3. – Москва, 1963.
  32. Очеретянко В. Заґратовані книги: Встановлення партійно-державного контролю над виданням, розповсюдженням та використанням літератури в Україні у 20–30-ті рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – Вип.1. – К., 1996. – С.136–138.
  33. Овчаренко Ф.Д. Спогади. – К., 2000.
  34. Плохій С. У пошуках останнього тому Михайла Грушевського // Покликання: Збірник праць на пошану професора о. Юрія Мицика. – К., 2009.– С.71–72.
  35. Пиріг Р. Життя Михайла Грушевського: Останнє десятиліття (1924–1934). – К., 1993.
  36. Пиріг Р.Я., Тельвак В.В. Михайло Грушевський: біографічний нарис. – К., 2016.
  37. Пиріг Р.Я. Грушевськознавство: стан та перспективи розвитку // Український історичний журнал. – 1996. – №5. – С.77–80.
  38. Пиріг Р.Я. Михайло Грушевський: суспільне усвідомлення історичної постаті // Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С.4–10.
  39. Михайло Грушевський: між історією та політикою (1920–1930-ті роки): Зб. док. і мат. / Упор.: Р.Я.Пиріг (кер.), .Т.Гриценко, О.С.Рубльов, А.А.Соловйова. – К., 1997.
  40. Робинсон А.М. М.С.Грушевский и русская академическая элита // Славянский альманах 2008. – Вып.13. – Москва, 2009. – С.177–206.
  41. Рубач М.А. Грушевский Михаил Сергеевич // Советская историческая энциклопедия. – Т.4. – Москва, 1963. – С.858–859.
  42. Рубач М.А. Грушевський Михайло Сергійович // Радянська енциклопедія історії України. – Т.1. – К., 1969. – С.483–484.
  43. Інститут історії України Національної академії наук України: Документи і матеріали: 1936–1991: У 2 кн. – Кн.1: 1936–1947 / Упор. О.С.Рубльов, О.В.Юркова. – К., 2011.
  44. Інститут історії України НАН України: Друге двадцятиріччя (1957–1977): Док. і мат. / Упор. О.С.Рубльов. – К., 2007.
  45. Шаповал Ю. Занурення у темряву: Михайло Грушевський у 1919–1934 рр. // Актуальні проблеми вітчизняної історії XX ст. – Вип.1. – К., 2004. – С.410.
  46. Шекера І.М. Київська Русь ХІ ст. у міжнародних відносинах. – К., 1967.
  47. Шекера І.М. Міжнародні зв’язки Київської Русі: З історії зовнішньої політики в період утворення і зміцнення Древньоруської держави в VІІ–Х ст. – К., 1963.
  48. Шевченко Ф.П. Чому Михайло Грушевський повернувся на Радянську Україну // Український історичний журнал. – 1966. – №11. – С.13–31.
  49. Шевченко Ф. Історичні студії: Збірка вибраних праць і матеріалів (До 100-річчя від дня народження). – К., 2014.
  50. Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник / В.А.Смолій (гол. ред.). та ін. – Вип.2. – Ч.1. – К.; Л., 2003.
  51. Сохань П.С., Ульяновський В.І., Кіржаєв С.М. М.С.Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність. – К., 1993.
  52. Стенограма розмов [Степана Величенка] з Ярославом Дзирою 1988 р. Ч.1 [Електронний ресурс]: http://www.historians.in.ua/index.php/en/intervyu/1200-stenohrama-rozmov-z-yaroslavom-dzyroiu-1989-rchastyna-1
  53. Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.). – К.; Дрогобич, 2008.
  54. Тельвак В. Грушевськознавство – спеціальна галузь історичних знань. – Дрогобич, 2011.
  55. Якубець О.А. В.Щербицький та ідеологія: до питання щодо причин «маланчуківщини» // Український історичний журнал. – 2014. – №5. – С.107–125.
  56. Яремчук В. Минуле України в історичній науці УРСР післясталінської доби. – Острог, 2009.
  57. Яремчук В. Українська історіографія: суспільно-політична історія. – Острог, 2017.
  58. Ясь О. «На чолі республіканської науки…»: Інститут історії України (1936–1986): Нариси з інституціональної та інтелектуальної історії. – К., 2016.