Етика публікацій

«Український історичний журнал» дотримується вимог, установлених Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), з якими можна ознайомитися за посиланням: www.publicationethics.org

Принципи етики редактора й видавця

При прийнятті рішення про публікацію редакція керується достовірністю поданих даних і науковою значимістю розглянутої роботи.

Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів автора / авторів.

Неопубліковані дані, отримані з поданих на розгляд рукописів, не використовуються в особистих цілях і не передаються третім особам без письмової згоди автора. Інформація з поданих рукописів залишається конфіденційною й не використовується для отримання особистої вигоди.

Редакція не публікує рукопис, якщо є підстави вважати, що це плаґіат.

Редакція не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Принципи етики рецензента

Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, котрий не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

Рецензент дає об’єктивну й аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження. Персональна критика автора неприйнятна.

Неопубліковані дані, отримані з поданих на розгляд рукописів, не використовуються рецензентом з особистою метою.

Рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або якщо він не може бути об’єктивним, зокрема у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Принципи етики автора наукової публікації

Автор / автори статті повинен / повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Свідоме подання помилкових або сфальсифікованих даних неприйнятне.

Автор має ґарантувати, що результати дослідження, викладені в поданому рукопису, повністю ориґінальні. Запозичені дані подаються з обов’язковим зазначенням автора та першоджерела. Надмірні запозичення, а також плаґіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні й неприйнятні.

Необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема у статті мають подаватися посилання на праці, що мали значення при проведенні дослідження.

Автор / автори не повинен / не повинні подавати для публікації рукопис, який раніше вже було подано до іншого видання й він перебуває на стадії розгляду, а також статтю, уже опубліковану в іншому виданні.

Співавторами статті зазначаються всі особи, які зробили істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, котрі не брали участь у дослідженні.

Якщо автор виявить істотні помилки або неточності у статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію.