Литвин М.

Воєнно-політична експансія більшовицької Росії на західні землі України в 1919–1923 рр.

Рубрика: РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА: сучасні та історичні контексти, компаративні ретроспекції

Анотація: Мета дослідження – розглянути особливості зовнішньої політики більшовицької Росії щодо західних земель України після Першої світової війни, насамперед у період Західноукраїнської Народної Республіки, і в наступні роки (листопад 1918 – березень 1923 рр.). Використано загальнонаукові та спеціальні історичні методи: причинно-наслідковий, історико-порівняльний, історико-топологічний, історико-генетичний, системного аналізу. Наукова новизна полягає в розкритті планів Кремля щодо розвитку сепаратистських настроїв серед галичан, спрямованих проти ЗУНР, загалом соборної Української Народної Республіки, які мали реалізовуватися шляхом проголошення маріонеткової Галицької Соціалістичної Радянської Республіки зі столицею у Львові. Основні результати дослідження. Акцентовано увагу на творенні центрального тимчасового органу влади – Галицького ревкому на чолі з В.Затонським та ЦК Комуністичної партії Східної Галичини, які було узгоджено з головою Ради народних комісарів В.Леніним, ЦК Російської комуністичної партії (більшовиків) і ЦК Комуністичної партії (більшовиків) України. Стверджено, що нові центральні й місцеві органи формувалися за участі та підтримки командирів, політкомісарів Південно-Західного фронту, одним з яких був Й.Сталін. Місцеві ревкоми проводили суботники й недільники, організовували експропріацію збіжжя у землевласників, грошей, коштовностей у заможних поляків та євреїв, намагалися реорганізувати за більшовицьким зразком заклади освіти. Здійснювався тиск на греко-католицькі церковні громади, священнослужителів. До «радянського будівництва» влада намагалася залучити зубожілих селян і міщан, громадян лівих поглядів, представників радянофільських структур, вояків Червоної української галицької армії, котрі поверталися до рідних домівок улітку 1920 р. Висновки. «Визвольний похід» більшовиків на Східну Галичину та у Центрально-Східну Європу було зупинено збройним спротивом об’єднаного польсько-українського війська під Львовом, Замостям, на берегах Дністра. Після відступу червоних за Збруч у вересні 1920 р. Раднарком Росії, ЦК РКП(б), ЦК КП(б)У намагалися насаджувати комуністичні ідеї за допомогою структур Закордоту, осередків КПСГ, шляхом дискредитації діячів ЗУНР, навернення до радянофільства її керманича Є.Петрушевича.

Ключові слова: більшовицька Росія, Західноукраїнська Народна Республіка, Галицька Соціалістична Радянська Республіка, Комуністична партія Східної Галичини, зовнішня політика, радянофільство.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.004     Цитування публікації

• Литвин М. (Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Львів, Україна, lytvynmr@gmail.com) ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1010-2329

Бібліографічний опис для цитування:
Литвин М. Воєнно-політична експансія більшовицької Росії на західні землі України в 1919–1923 рр. / М. Литвин // Український історичний журнал. - 2022. - Число 5. - С. 4-17. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.004

Бібліографія:

1. Polskie tradycje wojskowe / Pod. red. J.Dyskanta. – Warszawa, 1995.
2. Голубко В. Останній шанс: Другий Зимовий похід Армії УНР 1921 р. // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. – 1996. – №3. – S.167–168.
3. Polacy w walce o niepodległość Ukrainy 1920 / Pod red. J.Kasprzyka. – Warszawa, 1997.
4. Klimecki M. Galicyjska Socjalistyczna Republika Rad: Okupacja Małopolski (Galicji) Wschodniej przez Armię Czerwoną w 1920 r. – Toruń, 2006.
5. Колянчук О. Українська військова еміграція в Польщі. 1920–1939. – Л., 2000.
6. Польща та Україна в боротьбі за незалежність: 1918–1920 / Ред. Т.Кшонстка. – Варшава, 2010.
7. Łukomski G., Polak B., Wrzosek M. Wojna polsko-bolszewicka 1919–1920. – Koszalin, 1990.
8. Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. – Л., 1998.
9. Литвин М. Проект «Україна»: Галичина в Українській революції 1917–1921 рр. – Х., 2015.
10. Політичний терор і тероризм в Україні: ХІХ–ХХ ст.: Історичні нариси. – К., 2002.
11. Matkowskyj, J., Stępęn, S. (Ed.) Sojusz polsko-ukraiński 1920 r.: Refleksje nad przeszłością – myśli o przyszłości. Warszawa, 2020.
12. Nicieja S. Zadworze – polskie Termopile. – Kraków, 2000.
13. Olszański T. Mit i prawda o obronie Zamościa w sіerpniu 1920 r. // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. – 1996. – №3. – S.154–155.
14. Pisuliński, J., Skalski, W. (Eds.) Sojusz Piłsudski – Petlura: Dokumenty i materiały. Warszawa; Kijów, 2020.
15. Potocki R. Ukraińskie wychodźstwo polityczne w Polsce (1920– 1939) // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. – 1996. – №3.
16. Прушиньський М. Драма Пілсудського: Війна 1920. – К., 1997.
17. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних і культурних процесах (1919–1939). – К., 2004.
18. Руккас А. Разом з польським військом: Армія Української Народної Республіки 1920 р. – Ніжин, 2013.
19. Skaradsiński B. Polski lata 1919–1920. – Warszawa, 1993.
20. Smoliński A. Jazda Rzeczypospolitej Polskiej w okresie od 12 X 1918 r. do 25 IV 1920 r. – Toruń, 2000.
21. Szumiło, M. (Ed.) Symon Petlura: Przywódca niepodległej Ukrainy. Warszawa, 2021.
22. Тинченко Я. Українська армія у 1920 р.: Військовий союз з Польщею, війна з радянською Росією та інтернування. – К., 2020.
23. Тищик Б. Галицька Соціалістична Радянська Республіка (1920 р.). – Л., 1970.
24. Верига В. Листопадовий рейд. – К., 1995.
25. Węglewicz W. Choroby i smiertelność jeńców sowieckich w obozie Dąbie k. Krakowa w latach 1919–1921 // 1920 rok – wojna światów. – T.1: Studia przypadków w stolecie Bitwy Warszawskiej. – Warszawa, 2021. – S.299–318.
26. Wiszka E. Emigracja ukraińska w Polsce 1920–1930. – Toruń, 2004.
27. Захарук Б. Проблеми кордону в контексті українсько-польських відносин доби національно-демократичної революції в Україні (1917–1923) // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. – 1996. – №3. – S. 170–174.
28. Zakrzewski B. Bitwa o Brody (26 lipca – 5 sierpnia 1920 r.) // Militaria XX w.: Wydania Specijalnie. – 2013. – №2(30). – S.10–21.
29. Завада І. Ризький договір і Україна. – К., 2000.
30. Золототрубов А. Будённый. – Москва, 1983.