Потапенко С. - "Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини (вступна стаття й публікація С.Потапенко) (2022)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2022, Число 5)Ukrainian English

Потапенко С.

"Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини (вступна стаття й публікація С.Потапенко)

Рубрика: ПУБЛІКАЦІЇ

Анотація: Мета публікації полягає у введенні до широкого наукового обігу маловідомого джерела 1762 р. з історії української козацької старшини Війська Запорозького і слобідських полків. Методологія охоплює метод джерелознавчого аналізу й синтезу та інструментарій генеалогічних, просопографічних, історико-соціальних досліджень, а також студій з історії ментальностей. Наукова новизна. З’ясовано історичні обставини, за яких було розпочато підготовку «Списків про шляхетство». У фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві виявлено невідомий раніше «Список…» Острогозького полку у двох копіях із супровідною документацією. Опрацьовані джерела підготовлено до друку з урахуванням сучасних досягнень української археографії та історіографії. Висновки. Підготовку «Списків про шляхетство» започаткувала грамота Петра ІІІ гетьманові К.Розумовському та відповідний сенатський указ від 18 січня 1762 р. Як виглядає, у Гетьманщині це розпорядження Петербурґа проіґнорували. Натомість у слобідських полках урядову вимогу взяли до уваги, з приводу чого зав’язалося листування між Харківською й Ізюмською полковими канцеляріями. В Острогозькому полку такий список уклали та надіслали до бриґадної канцелярії слобідських полків і канцелярії начальника Української дивізії. Із документації, яка виникла навколо підготовки списків на Слобожанщині, випливає, що слобідська козацька верхівка усвідомлювала свій зв’язок з елітою Гетьманщини і співвідносила соціальний устрій слобідських полків із тим, як було влаштоване суспільство Війська Запорозького. Водночас слобідська старшина вважала царські жалувані грамоти місцевим полкам кінця XVII – початку XVIII ст. джерелом локальних і своїх особистих прав та привілей, які давали їй підстави дорівнюватися до російського дворянства. На основі просопографічної інформації, яку вміщує «Список про шляхетство» Острогозького полку та дотичні джерела й література, підсумовується, що острогозька старшинська корпорація на час ліквідації слобідського козацтва була досить строкатою, що, однак, не завадило їй зберегти згуртованість в умовах подальшого входження Острогожчини до Воронезького намісництва.

Ключові слова: «Списки про шляхетство», Гетьманщина, слобідські полки, українська козацька старшина, історичні джерела.



Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Потапенко С. "Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини (вступна стаття й публікація С.Потапенко) / С. Потапенко // Український історичний журнал. - 2022. - Число 5. - С. 177-203. doi: https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.177


Бібліографія:

  1. Брехуненко В. Східна брама Європи: Козацька Україна середини XVII–XVIII cт. – К., 2014.
  2. Фаизова В.И. «Манифест о вольности» и служба дворянства в XVІІІ ст. – Москва, 1999.
  3. Родословная книга потомственных дворян Харьковской губернии / Авт.-сост.: О.С.Гнездило, Л.М.Момот, Л.А.Панасенко, А.Ф.Парамонов, Е.В.Сафонова. – Х., 2010.
  4. Галь Б.О. Інтеграція української еліти до політико-адміністративних структур Російської імперії у XVIII – першій третині ХІХ ст.: Дис. … канд. іст. наук. – Дніпропетровськ, 2002.
  5. Kohut Z.E. Russian Centralism and Ukrainian Autonomy: Imperial Absorption of the Hetmanate, 1760s–1830s. – Cambridge, 1988.
  6. Когут З. Коріння ідентичности: Студії з ранньомодерної та модерної історії України. – К., 2004.
  7. Корнієнко О. Нариси військової історії України: Сумський Слобідський козацький полк 1659–1765 рр. – К., 2008.
  8. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. – К., 2004.
  9. Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. – К., 2010.
  10. Литвинова Т.Н. Организация и деятельность дворянских сословных учреждений Воронежской губернии последней четверти XVIII – первой половины ХІХ вв.: Дисс. … канд. ист. наук. – Воронеж, 2005.
  11. Маслійчук В.Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст. – Х., 2003.
  12. Маслійчук В.Л. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII–ХІХ ст. – Х., 2007.
  13. Однороженко О. Українська руська еліта Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011.
  14. Plokhy S. The Cossack Myth: History and Nationhood in the Age of Empires. – New York, 2012. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139135399
  15. Еліта Слобідської України: Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст. / Передм., упор. С.П.Потапенко. – К.; Х., 2008.
  16. Потапенко С.П. Слобідська священицько-старшинська родина Острозько-Лохвицьких та їхня хроніка (про героїв однієї публікації у «Київській старовині») // Київська старовина. – 2012. – №5-6. – С.156–166.
  17. Потапенко С.П. Слобідський старшинський рід Розальйонів-Сошальських: до реконструкції родоводу (кінець XVII – середина ХІХ ст.) // Генеалогічні записки. – Вип.11. – Л., 2013. – С.95–103.
  18. Потапенко С. До вивчення історичної географії Острогожчини ХVІІІ ст. // Записки Наукового товариства ім. Т.Шевченка. – Т.ССLXVIII: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Л., 2015. – С.88–106.
  19. Степанков В.В. Політична еліта України: процеси становлення, сфера діяльності, міжгрупові взаємини, політичні погляди (1648–1676 рр.): Дис. … канд. іст. наук. – Кам’янець-Подільський, 2019.
  20. Струкевич О.К. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини (інтегральний погляд на питання). – К., 2002.
  21. Ситий І. Однострій дворянства Чернігівського намісництва // Скарбниця української культури. – Вип.14. – Чернігів, 2012. – С.78–80.
  22. Таїрова-Яковлева Т. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. – К., 2017.